By Софія Коваль 
4 липня вся країна вітає тих, хто щодня тримає щит над нашим спокоєм. День Національної поліції України — це професійне свято людей у формі, які після 2015 року змінили не лише назву, а й саму сутність правоохоронної служби.
Від першої присяги на Софійській площі до бойових завдань на фронті, від патрулювання вулиць до документування воєнних злочинів — цей день нагадує, що безпека ніколи не буває абстрактною. Вона має конкретні імена, погони і готовність ризикувати власним життям заради чужого.
Коли чуєш «поліція», у голові спливає не лише синя форма чи патрульна машина. Це і голос диспетчера на 102, і рука, що допомагає літній людині перейти дорогу під обстрілами, і слідчий, який місяцями збирає докази російських злочинів. Свято 4 липня з’явилося не з чиновницького календаря. Воно виросло з реальних подій, які перевернули українську правоохоронну систему з ніг на голову.
Як з’явилося свято і чому саме 4 липня
Усе почалося влітку 2015-го. 2 липня Верховна Рада ухвалила Закон «Про Національну поліцію». Уже через два дні, 4 липня, на Софійській площі в Києві понад дві тисячі перших патрульних склали присягу на вірність українському народові. Саме цей момент став символічним стартом нової служби. Другими містами, де запрацювала патрульна поліція, стали Львів і Одеса. Протягом року реформа охопила всю країну.
Спочатку професійне свято встановили на 4 серпня — день, коли Президент підписав закон. Указ № 693/2015 від 9 грудня 2015 року закріпив цю дату. Але вже у квітні 2018-го Указом № 97 дату змінили на 4 липня. Логіка була простою і глибокою: свято має пам’ятати не про підпис під документом, а про живих людей, які вперше вийшли на вулиці в новій формі і з новою філософією служби.
Хронологія ключових подій
- 2 липня 2015 — Верховна Рада ухвалює Закон «Про Національну поліцію».
- 4 липня 2015 — перша присяга патрульних на Софійській площі.
- 4 серпня 2015 — Президент підписує закон.
- 7 листопада 2015 — закон набирає повної чинності.
- 9 грудня 2015 — Указ про встановлення свята (спочатку на 4 серпня).
- 4 квітня 2018 — дата офіційно перенесена на 4 липня.
Ця зміна дати стала важливим сигналом. Вона підкреслила, що Національна поліція — не просто перейменована міліція, а принципово інший інститут. Девіз «Служити та захищати» перестав бути формальністю і перетворився на реальну робочу формулу.
Від міліції до поліції: що саме змінилося
До 2015 року правоохоронна система носила на собі важкий вантаж радянської спадщини. Довіра громадян була мінімальною. Після Революції Гідності суспільство вимагало не косметичного ремонту, а повної перебудови. Реформа спиралася на досвід Грузії та інших країн, де поліція стала сервісною службою, а не каральним органом.
Патрульна поліція стала обличчям змін. Нові автомобілі, сучасна форма, відкритість до громадян, акцент на превенції замість покарання. Паралельно створювалися кримінальна поліція, кіберполіція, спеціальні підрозділи. З’явилися поліцейські офіцери громад, які працюють безпосередньо в селах і невеликих містах. Система 102 отримала єдиний диспетчерський центр і ситуаційні зали з тисячами камер відеоспостереження.
Сьогодні Національна поліція — це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ. У складі — патрульна, кримінальна, спеціальна поліція, органи досудового розслідування, підрозділи забезпечення. За даними відкритих джерел, гранична штатна чисельність перевищує 140 тисяч осіб, хоча фактична кількість атестованих співробітників у 2026 році тримається близько 100 тисяч.
Ключові цифри 2025–2026
- Понад 100 тисяч атестованих поліцейських на службі.
- Близько 9 тисяч правоохоронців виконують бойові завдання на фронті.
- Понад 30 тисяч працюють у прифронтових регіонах.
- Від початку повномасштабного вторгнення відкрито понад 220 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів.
- За рік поліція реєструє близько 8,9 мільйона звернень громадян.
- Майже 95 % умисних вбивств розкриваються «по гарячих слідах».
Поліція у війні: коли форма стає бронежилетом
Повномасштабне вторгнення 2022 року змінило все. Поліцейські опинилися не лише в тилу, а й на лінії зіткнення. Сотні пішли добровольцями в штурмові підрозділи. Найвідоміший серед них — Об’єднана штурмова бригада «Лють». Її бійці воюють на найгарячіших напрямках, беруть участь у стабілізаційних заходах на деокупованих територіях, евакуюють цивільних, розміновують, документують злочини.
Окрему роль відіграють групи «Білі янголи» — вони під обстрілами вивозять людей із сірої зони. Вибухотехніки знешкоджують десятки тисяч боєприпасів щороку. Слідчі збирають докази для майбутніх трибуналів. Кіберполіція протидіє російським інформаційним атакам і шахрайству, яке розквітло на тлі війни.
За моїм досвідом спілкування з тими, хто носить форму, найважче — не фізичні навантаження. Найважче — повертатися додому після зміни і розуміти, що завтра знову треба бути сильним для інших. Багато хто втратив колег. Багато хто сам отримав поранення. Але служба триває.
Міфи vs Реальність
Міф: Поліція після реформи стала «м’якою» і не здатною протидіяти серйозній злочинності.
Реальність: У 2025 році поліцейські вилучили тисячі одиниць зброї, ліквідували сотні організованих груп і утримували криміногенну ситуацію стабільною навіть в умовах війни.
Міф: Усі поліцейські сидять у тилу.
Реальність: Близько дев’яти тисяч офіцерів і сержантів постійно виконують бойові завдання, а десятки тисяч служать у прифронтових областях.
Як відзначають День Національної поліції
4 липня в усіх областях проходять урочисті заходи. Піднімають Державний Прапор і прапор Національної поліції. Вручають державні нагороди, звання, грамоти. Нові співробітники складають присягу. У багатьох містах відкривають двері підрозділів для дітей: можна сісти в патрульну машину, познайомитися з кінологами, подивитися на спецтехніку.
Традиційно вшановують пам’ять загиблих. Хвилина мовчання звучить у кожному управлінні. Керівництво держави і Міністерства внутрішніх справ публічно дякує тим, хто тримає порядок у найважчі часи. У 2026 році Президент особисто вручив державні нагороди і присвоїв звання Героїв України кільком правоохоронцям.
Неформальна частина свята — привітання від громадян. Люди пишуть повідомлення, залишають коментарі під офіційними сторінками, приносять квіти до відділів. Це маленькі, але важливі жести, які нагадують поліцейським, що їхню роботу помічають.
Особистий інсайт
За моїм досвідом, найкраще привітання — не пафосні слова, а просте «дякую, що ви є». Коли поліцейський чує це від звичайної людини на вулиці, це працює сильніше за будь-яку грамоту. У нашій практиці ми бачили, як саме такі моменти тримають людей у формі навіть після найважчих змін.
Що варто знати і як привітати
Якщо серед ваших близьких, друзів чи колег є поліцейські — 4 липня саме той день, коли варто сказати кілька теплих слів. Не обов’язково писати довгі вірші. Достатньо щирого «міцного здоров’я, спокійних чергувань і щоб завжди поверталися додому».
Можна згадати конкретні епізоди: як хтось допоміг сусідам під час блекауту, як патруль швидко відреагував на виклик, як слідчий не здавався, поки не знайшов відповідь. Конкретика завжди цінніша за загальні фрази.
Цікаво знати
Перші патрульні, які складали присягу 4 липня 2015 року, проходили відбір за новими стандартами. Багато хто прийшов із цивільних професій. Серед них були викладачі, IT-фахівці, колишні військові. Саме цей «свіжий приплив» і задав тон усій реформі.
Національна поліція сьогодні — це одночасно патруль у центрі міста, вибухотехнік на місці ракетного удару, слідчий, який збирає докази для Гааги, і боєць «Люті», який тримає позицію на сході. 4 липня ми не просто вітаємо людей у формі. Ми визнаємо, що безпека — це щоденна, часто невидима робота тисяч людей, які обрали служити, а не просто працювати.
І поки країна живе в умовах війни, ця робота лише ускладнюється. Але саме тому слова підтримки стають ще ціннішими. Нехай кожен, хто носить погони Національної поліції, відчує сьогодні, що його бачать, чують і цінують.