By Софія Коваль 
Су-57 — це російський багатофункціональний винищувач п’ятого покоління, створений для завоювання переваги в повітрі, ударів по наземних і морських цілях та роботи в умовах сильного протидії систем ППО. Він поєднує елементи малопомітності, надманевреність і великий боєзапас, хоча рівень «стелс» у нього нижчий, ніж у американських F-22 і F-35.
Станом на середину 2026 року в російських ВКС перебуває близько 25–35 серійних машин, а Алжир став першим експортним оператором. Літак уже пройшов бойове застосування в Сирії та на території України, переважно запускаючи ракети з безпечної відстані.
Коли в січні 2010 року прототип Т-50 вперше відірвався від злітної смуги, багато хто побачив у ньому відповідь Росії на американські стелс-винищувачі. Минуло шістнадцять років. Машина отримала серійне ім’я Су-57, увійшла до складу ВКС, побувала в бою і навіть вирушила на експорт. Але шлях виявився довгим, тернистим і повним компромісів.
Сьогодні Су-57 залишається одним із найсуперечливіших бойових літаків сучасності. Одні називають його справжнім п’ятим поколінням, інші — «чотири з плюсом у стелс-оболонці». Реальність, як завжди, лежить десь посередині і заслуговує детального розбору.
Історія створення: від мрії про п’яте покоління до серійного літака
Програма перспективного авіаційного комплексу фронтової авіації (ПАК ФА) стартувала на початку 2000-х. Її мета була простою і водночас амбітною: замінити в російських ВКС застарілі Су-27 і МіГ-29 машиною нового покоління. Головним розробником стало ОКБ Сухого, внутрішнє позначення — Т-50.
Перший політ відбувся 29 січня 2010 року. Пілотом був Сергій Богдан. Далі пішли довгі випробування, структурні доопрацювання, збільшення частки композитів і боротьба з технічними проблемами. У 2017 році літак офіційно отримав назву Су-57. Перший серійний екземпляр ВКС Росії прийняли лише 25 грудня 2020 року — після аварії першої серійної машини у 2019-му.
Хронологія ключових подій
- 2002 — старт програми ПАК ФА
- 29 січня 2010 — перший політ Т-50
- 2017 — присвоєння назви Су-57
- 2018 — бойові випробування в Сирії
- грудень 2020 — перший серійний літак у ВКС
- 2019 — контракт на 76 машин до 2028 року
- кінець 2025 — перші Су-57Е в Алжирі
- травень 2026 — перший політ двомісного Су-57Д
- грудень 2025 — політ з двигуном «Виріб 177»
Індія, яка спочатку планувала спільну розробку FGFA, вийшла з проєкту у 2018 році. Причини — недостатня, на думку індусів, малопомітність, проблеми з авіонікою і вартість. Росія пішла далі самостійно.
Технічні характеристики: цифри, які говорять самі за себе
Су-57 — важкий двомоторний винищувач. Його розміри ближчі до Су-27, ніж до компактного F-35.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина | 19,7–20,1 м |
| Розмах крила | 14–14,1 м |
| Висота | 4,6–4,8 м |
| Маса порожнього | 18 500 кг |
| Максимальна злітна маса | 34 000–35 500 кг |
| Максимальна швидкість | до 2600 км/год (2,45 М) |
| Дальність (дозвукова) | 3500–4300 км |
| Практична стеля | 20 000 м |
| Бойове навантаження | до 10 000 кг |
Джерела: відкриті дані виробника та довідкові матеріали.
Літак має внутрішні відсіки озброєння (два основних і два бічних) і шість зовнішніх точок підвіски. Це дозволяє зберігати малопомітність при базовому боєкомплекті або, навпаки, максимально завантажити машину для ударних місій.
Ключові цифри станом на 2026 рік
- Загальна кількість побудованих машин (з прототипами): приблизно 42–54
- Оперативних у ВКС Росії: 25–35
- Контракт на 76 літаків для Росії до 2028 року
- Алжир: близько 14 замовлено, перші 2 отримано наприкінці 2025-го
- Експортна ціна орієнтовно 100–150 млн доларів
Малопомітність, авіоніка та маневреність
Су-57 використовує форму планера, радіопоглинаючі покриття і внутрішнє розміщення озброєння. За відкритими оцінками, його ефективна площа розсіювання (ЕПР) у фронтальній проєкції становить 0,1–1 м². Це значно менше, ніж у Су-27 чи Су-35, але на порядок більше, ніж у F-22 чи F-35.
Російські конструктори зробили акцент на фронтальній малопомітності та сильному комплексі РЕБ. Радар Н036 «Білка» з активною фазованою решіткою (АФАР) включає кілька антен — у носі, на щоках і в крилах. Він здатен відстежувати десятки цілей одночасно і працювати в умовах сильних перешкод.
Окремо варто згадати надманевреність. Завдяки відхилюваному вектору тяги і аеродинаміці літак може виконувати фігури, недоступні більшості західних машин. У ближньому бою це серйозна перевага.
Міфи vs Реальність
Міф: Су-57 — повний аналог F-22 за рівнем стелс.
Реальність: ЕПР у рази більший. Літак краще захищений від виявлення з передньої півсфери, але збоку і ззаду помітний сильніше. Російська доктрина робить ставку на далекобійні ракети і РЕБ, а не на абсолютну невидимість.
Озброєння: від гармат до гіперзвукових ракет
У носі встановлена 30-мм гармата 9-А1-4071К. Основне ж озброєння — ракети і бомби.
Повітря-повітря: Р-74М2 (ближня), Р-77М (середня), Р-37М (далека, до 300 км і більше). Останню часто називають «вбивцею АВАКС».
Повітря-поверхня: Х-38, Х-58УШКЕ, Х-59МК2, Х-69, протикорабельні Х-35. Є керовані бомби КАБ-250/500 і новітні варіанти.
За моїм досвідом спостереження за подібними програмами, саме номенклатура далекобійної зброї стала однією з сильних сторін Су-57. Літак може атакувати, не входячи в зону ураження багатьох систем ППО.
Двигуни: головний біль програми
Поки що більшість серійних машин літають на АЛ-41Ф1 (Виріб 117). Це глибока модернізація двигуна від Су-35. Тяга на форсажі — близько 15 000 кгс кожен.
Двигун другого етапу (Виріб 30 / АЛ-51Ф1) обіцяє більшу тягу, кращу економічність і справжній суперкруїз. Його випробування йдуть уже кілька років. У грудні 2025 року відбувся перший політ з проміжним варіантом «Виріб 177». Повномасштабне впровадження нових двигунів очікується ближче до 2027 року.
Особистий інсайт
У нашій практиці аналізу авіаційних програм найчастіше саме силова установка визначає, чи стане літак справжнім проривом. Поки Су-57 літає на двигунах попереднього покоління, його потенціал реалізований не повністю. Новий двигун може змінити ситуацію кардинально.
Бойове застосування і експорт
У 2018 році кілька прототипів відправили до Сирії. Там вони відпрацьовували пуски ракет і перевіряли системи. З 2022 року Су-57 залучали в зоні бойових дій на території України. Переважно — для запусків крилатих ракет з російського повітряного простору. У 2026 році з’явилися заяви про перші повітряні перемоги з використанням нових ракет.
Водночас літаки зазнавали втрат на землі від ударів дронів (Ахтубінськ 2024, Шагол 2026). У липні 2026 року один Су-57 розбився під Москвою — за офіційною версією, через технічну несправність.
Експорт став важливим етапом. Алжир отримав перші Су-57Е наприкінці 2025 року і став першою країною, яка придбала стелс-винищувач неамериканського виробництва. Інтерес проявляли й інші держави, але санкції та обмежені можливості виробництва стримують масові продажі.
Для кого підходить / Не підходить
Для кого: країни, яким потрібен важкий багатоцільовий винищувач з потужним озброєнням і високою маневреністю, готові прийняти компроміс у рівні стелс і працювати з російською логістикою.
Не для кого: оператори, для яких критична максимальна малопомітність у всіх ракурсах, висока уніфікація з натівськими системами або можливість швидко нарощувати флот десятками машин на рік.
Актуальний стан програми у 2026 році
Виробництво на Комсомольському-на-Амурі заводі поступово зростає, але все ще далеке від темпів F-35. Двомісний Су-57Д, який вперше злетів у травні 2026-го, відкриває можливість керувати групами безпілотників і виконувати роль повітряного командного пункту.
Росія продовжує модернізацію: нові радари, комплекси РЕБ, озброєння. Але основні виклики залишаються тими ж — темпи випуску, надійність нових двигунів і здатність захистити дорогі машини на землі.
Цікаво знати
Су-57 — перший у світі серійний винищувач п’ятого покоління, який офіційно застосовувався в умовах повномасштабного конфлікту високої інтенсивності з сучасними системами ППО та РЕБ.
Літак вийшов неоднозначним. Він не став «російським F-22», але й не виявився просто модернізованим Су-35. У нього є своя логіка, свої сильні сторони і свої слабкі місця. У руках досвідченого пілота і за умови правильного застосування Су-57 здатен створювати серйозні проблеми будь-якому противнику. Питання лише в тому, скільки таких машин реально з’явиться в строю і як швидко програма зможе подолати виробничі й технологічні обмеження.
Короткий вердикт
Су-57 — серйозний бойовий комплекс із потужним озброєнням і видатною маневреністю. Його стелс-можливості достатні для багатьох сценаріїв, але не абсолютні. Програма розвивається повільніше, ніж планували, проте літак уже в строю, уже воював і вже продається за кордон. Подальша доля багато в чому залежить від нового двигуна і здатності промисловості наростити випуск.