By Софія Коваль 
Ракета Фламінго — це українська крилата ракета великої дальності FP-5, створена компанією Fire Point. Вона несе бойову частину вагою близько 1150 кг і здатна долати до 3000 кілометрів.
Ця зброя вже пройшла бойові випробування і серійно виробляється. Вона дозволяє завдавати ударів по стратегічних об’єктах глибоко в тилу противника, суттєво розширюючи можливості Збройних сил України.
Коли в серпні 2025 року з’явилися перші фото довгої чорної ракети на трейлері, багато хто сприйняв їх як черговий інформаційний сплеск. Минув майже рік — і «Фламінго» вже стала реальним інструментом, який регулярно з’являється в повідомленнях про удари по російських заводах і військових об’єктах. Вона не виглядає футуристично. Скоріше нагадує збільшений варіант старої ракети-розвідника чи навіть німецької Фау-1. Але саме в цій простоті криється її сила.
Як з’явилася ракета Фламінго
Компанія Fire Point виникла після повномасштабного вторгнення. Її засновники — люди з цивільних сфер: будівництво, архітектура, геймдизайн. Вони почали з ударних дронів FP-1 і FP-2, а потім вирішили створити щось потужніше. Розробка FP-5 зайняла менше дев’яти місяців від ідеї до перших успішних пусків. Це один із найшвидших циклів у сучасній історії ракетної техніки.
Назву «Фламінго» ракета отримала випадково. Під час морських випробувань прототип мали пофарбувати в помаранчевий колір, щоб легше шукати уламки. У підрядника закінчилася помаранчева фарба, і ракета вийшла рожевою. Конструктор Денис Штілерман просто сказав: «Фламінго». Бойові зразки вже чорні, бо «харчуються російською нафтою», як жартома пояснювали на заводі.
Хронологія ключових подій
- Лютий 2025 — демонстрація схожої моделі FP-5 на виставці IDEX.
- Середина 2025 — завершення державних випробувань.
- 17–18 серпня 2025 — публічна поява фото і підтвердження серійного виробництва.
- 30 серпня 2025 — перше бойове застосування в Криму.
- Лютий–липень 2026 — серія ударів по заводах у Воткінську, Чебоксарах, Волгограді та Кірові.
Технічні характеристики ракети Фламінго
Ракета важить близько шести тонн, має довжину 12–14 метрів і розмах крила шість метрів. Крило фіксоване, двигун розташований зверху фюзеляжу. Така схема значно спрощує виробництво порівняно з ракетами зі складними крилами і контейнерним запуском.
Основні параметри виглядають так:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Дальність | до 3000 км |
| Вага бойової частини | 1000–1150 кг |
| Максимальна швидкість | 950 км/год |
| Крейсерська швидкість | 850–900 км/год |
| Час у повітрі | понад 4 години |
| Точність (КІВ) | близько 14 метрів |
| Система наведення | супутникова (стійка до РЕБ) + інерціальна |
Двигун спочатку брали від навчальних літаків L-39 — АІ-25ТЛ. Зараз компанія активно працює над власним турбореактивним двигуном. Перші десять прототипів уже збирають, серійне виробництво очікують у 2027 році. Це зніме залежність від запасів старих двигунів.
Ключові цифри
- Вартість однієї ракети — приблизно 500–600 тисяч доларів.
- Виробництво станом на середину 2026 — близько 100 ракет на місяць.
- Бойова частина в 2,5 раза важча, ніж у Tomahawk Block V.
- Дальність майже вдвічі більша за класичний Tomahawk.
Виробництво і масштабування
Серійне виробництво стартувало в середині 2025 року. Спочатку робили близько 30 ракет на місяць. До літа 2026 року темп зріс приблизно до трьох ракет на добу. Компанія заявляла про можливість виходити на сім ракет щодня, але реальні контракти і фінансування стримують повне завантаження потужностей.
Конструкція навмисно спрощена. Карбоновий фюзеляж збирають за кілька годин. Немає складних систем рельєфного наведення чи візуального розпізнавання. Ракета летить за координатами і стійко тримає курс навіть під сильним радіоелектронним придушенням завдяки антенам типу CRPA. Час підготовки до пуску становить 20–40 хвилин — це плата за простоту.
У Данії вже працює підприємство з виробництва палива. Це перший випадок, коли українська оборонна компанія винесла частину виробництва за кордон.
Міфи vs Реальність
Міф: «Фламінго» — це просто перефарбована британська ракета.
Реальність: Базова ідея дійсно близька до FP-5 Milanion Group, але фінальна збірка, адаптація, бойова частина і більшість систем — українські. Компанія свідомо маскувала походження на ранніх етапах, щоб прискорити закупівлю двигунів.
Міф: Одна така ракета вирішує все.
Реальність: Ефективність зростає при масованому застосуванні. Один пуск часто недостатній — потрібні залпи, щоб пробити ешелоновану ППО.
Бойове застосування
Перший підтверджений удар відбувся 30 серпня 2025 року по об’єкту ФСБ біля Армянська в Криму. Далі ракети регулярно з’являлися в ударах по заводах, що виробляють компоненти для ракет і дронів. Серед найбільш відомих цілей — Воткінський завод, підприємство в Чебоксарах (ВНДІІР-Прогрес), «Титан-Барикади» у Волгограді та завод «Авітек» у Кірові.
Не всі пуски ідеальні. Частину ракет збивають, частина не потрапляє точно в потрібну точку. Але навіть непрямі попадання створюють серйозні проблеми для виробництва. Удар по Воткінську, наприклад, тимчасово вплинув на ритм пусків російських балістичних ракет.
За моїм досвідом спостереження за подібними програмами, саме здатність швидко нарощувати кількість, а не абсолютна досконалість кожної одиниці, змінює баланс на полі бою.
Порівняння з Tomahawk і російськими аналогами
Американський Tomahawk Block V несе близько 450 кг бойової частини і має меншу дальність у більшості модифікацій. «Фламінго» важча, дешевша і летить далі. Російські «Калібри» і Х-101 поступаються за масою бойової частини і вартістю масового виробництва.
Головна перевага української ракети — відсутність політичних обмежень на застосування. Західні союзники довго вагалися з наданням далекобійної зброї. Власна ракета знімає цю проблему.
Для кого ця ракета має значення
Для військових планувальників — як інструмент глибокого удару по промисловості.
Для українського оборонно-промислового комплексу — як доказ, що складну техніку можна створювати швидко і відносно дешево навіть в умовах війни.
Для аналітиків — як приклад, коли цивільні інженери за короткий час створюють стратегічну зброю.
Що далі
У 2026 році компанія активно працює над власним двигуном і новими модифікаціями бойових частин, включно з проникаючими і касетними. Паралельно Fire Point розвиває балістичні проєкти FP-7 і FP-9. «Фламінго» вже не одинокий екзотичний зразок. Вона стала частиною ширшої екосистеми українських далекобійних засобів.
Ракета продовжує літати. Її виробництво зростає, хоч і не завжди так швидко, як планували. Кожен новий удар показує, що стратегічна глибина більше не є монополією однієї сторони. І рожева помилка з фарбою раптом перетворилася на один із найвпізнаваніших символів українського військово-промислового відродження.