By Софія Коваль 
Х-47М2 «Кинжал» — це аеробалістична ракета повітряного базування, створена на основі наземного комплексу «Іскандер-М». Вона запускається з висоти 12–20 км зі швидкістю носія понад 2 Махи, після чого твердопаливний двигун розганяє її до заявлених 10 Махів. Дальність комплексу сягає 2000 км з МіГ-31К і понад 3000 км з Ту-22М3, а бойова частина важить близько 480–500 кг і може бути як звичайною проникаючою, так і ядерною.
На відміну від справжніх гіперзвукових плануючих апаратів, «Кинжал» летить по квазібалістичній траєкторії з обмеженими маневрами. Саме тому сучасні системи ППО, зокрема Patriot PAC-3, а також українські комплекси радіоелектронної боротьби здатні його перехоплювати або зводити з курсу.
Коли в березні 2018 року Володимир Путін вперше публічно представив «Кинжал» як одну з «зброї майбутнього», багато хто побачив у ньому непереможну стрілу, здатну пробити будь-яку оборону. Реальність виявилася складнішою й цікавішою. Ця ракета — не фантастичний гіперзвуковий глайдер, а глибока авіаційна адаптація добре відомої «Іскандерівської» конструкції. І саме ця адаптація зробила її однією з найобговорюваніших збройових систем сучасної війни.
Звідки взявся «Кинжал» і чому його називають гіперзвуковим
Розробка почалася не пізніше 2012 року в рамках дослідно-конструкторської роботи. Основу взяли від 9М723 комплексу «Іскандер-М». Інженери Коломенського КБ машинобудування і Воткінського заводу переробили хвостову частину, додали нові стабілізатори й адаптували систему наведення під запуск з літака. У грудні 2017-го ракета вже заступила на дослідно-бойове чергування. Публічний дебют відбувся 1 березня 2018-го.
Чому її називають гіперзвуковою? Тому що на певних ділянках траєкторії вона перевищує швидкість 5 Махів. Проте це класична аеробалістична ракета з твердопаливним двигуном, а не апарат з прямотечійним двигуном чи плануючий бойовий блок. Після вигоряння палива швидкість падає, і на термінальній ділянці вона вже становить приблизно 3,5–4 Махи. Саме в цій фазі її найчастіше й перехоплюють.
Міфи vs Реальність
Міф: «Кинжал» неможливо збити жодною існуючою системою ППО.
Реальність: Перше підтверджене перехоплення відбулося 4 травня 2023 року над Київщиною комплексом Patriot. До серпня 2026 року українська ППО заявила про знищення 91 ракети цього типу. Додатково системи РЕБ, зокрема «Ліма», успішно зводять значну частину ракет з курсу шляхом спуфінгу супутникової навігації.
Технічні характеристики: що відомо достеменно
Точні дані досі частково засекречені, але з відкритих джерел і аналізу уламків складається досить чітка картина.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина | 7,2–8 м |
| Діаметр корпусу | 0,9–1,2 м |
| Стартова маса | близько 4300 кг |
| Маса бойової частини | 480–500 кг |
| Тип двигуна | твердопаливний одноступеневий |
| Заявлена максимальна швидкість | до 10–12 Махів |
| Реальна швидкість на термінальній ділянці | близько 3,5–4 Махів |
| Дальність комплексу (з МіГ-31К) | до 2000 км |
| Дальність самої ракети після пуску | 460–500 км |
| Система наведення | інерційна + ГЛОНАСС + термінальна радіолокаційна/оптична |
Бойова частина в усіх зафіксованих випадках — проникаюча, з 150 кг октогену (еквівалент приблизно 240 кг тротилу). Ядерний варіант потужністю 5–50 кт залишається можливим, але в бойових умовах проти України не застосовувався.
Ключові цифри
- Орієнтовна вартість однієї ракети — близько 10 млн доларів.
- Виробництво станом на 2025–2026 роки: 10–15 одиниць на місяць.
- Запаси на початок 2026 року оцінюються в 200–300 ракет.
- Кількість основних носіїв МіГ-31К — обмежена (за різними оцінками від 10 до понад 30).
Носії: чому МіГ-31К залишається головним
Основним носієм був і залишається модифікований перехоплювач МіГ-31К. Літак піднімається на висоту 15–18 км, розганяється майже до 3000 км/год і скидає ракету. Такий старт дає «Кинжалу» величезну початкову енергію. Ту-22М3 може нести до чотирьох ракет, що значно збільшує дальність комплексу. З’являлися повідомлення про інтеграцію з Су-34, проте підтверджених масових пусків з цього типу літаків немає. Перспективним носієм розглядають Су-57, але серійних даних поки немає.
Обмежена кількість МіГ-31К — одна з головних слабкостей системи. Серійне виробництво цих літаків припинили ще в 1990-х, а двигуни Д-30Ф6 стають дефіцитом. Кожен виліт такого носія майже миттєво фіксується українськими й західними засобами розвідки і спричиняє масові повітряні тривоги.
Хронологія ключових подій
2017 — прийняття на озброєння, дослідно-бойове чергування.
1 березня 2018 — публічна презентація Путіним.
Березень 2022 — перше бойове застосування в Україні.
4 травня 2023 — перше підтверджене перехоплення Patriot над Київщиною.
2025 — програмні оновлення траєкторії (різке пікірування і бічні маневри), тимчасове падіння ефективності перехоплення до 6 %.
2025–2026 — масове застосування українських систем РЕБ «Ліма», які зводять значну частину ракет з курсу.
Бойове застосування та протидія
З березня 2022 року Росія застосувала проти України понад 230 ракет «Кинжал». Основні цілі — об’єкти критичної інфраструктури, аеродроми, склади, командні пункти. У перші роки ракета справді створювала серйозні проблеми. Після появи Patriot ситуація змінилася. Українські оператори навчилися працювати з цими цілями, а радіоелектронна боротьба додала ще один шар захисту.
За моїм досвідом аналізу відкритих даних, найефективнішою комбінацією виявилася багатошарова оборона: раннє виявлення зльоту носія, відстеження траєкторії радарами і фінальне ураження на спуску, де швидкість уже не гіперзвукова. Коли ж до цього додається спуфінг навігації, ракета часто просто падає в поле за кількасот метрів від запланованої цілі.
Цікаво знати
Хвостовий обтічник «Кинжала» від’єднується одразу після старту і падає неподалік від району пуску. У липні 2023 року такий обтічник був знайдений біля російського селища Мазалки в Тульській області. Саме ці елементи часто допомагають аналітикам підтверджувати факти застосування ракети.
Обмеження і реальні можливості
Головна сила «Кинжала» — швидкість і висота пуску, які ускладнюють реакцію ППО. Головна слабкість — передбачуваність середньої ділянки траєкторії і залежність від обмеженої кількості носіїв. Виробництво залишається відносно невеликим, а вартість високою. Кожна ракета — це серйозний ресурс, тому масовані залпи з десятків «Кинжалів» залишаються рідкістю.
У 2025 році російські інженери внесли зміни в програмне забезпечення, додавши різкі маневри на фінальному етапі. Це тимчасово знизило ефективність Patriot. Проте українська сторона відповіла розвитком РЕБ і вдосконаленням алгоритмів. Станом на літо 2026 року баланс знову змістився.
Важливе попередження
Попри всі успіхи перехоплення, «Кинжал» залишається небезпечною зброєю. Одна ракета, що прорвалася, здатна завдати серйозних руйнувань об’єктам інфраструктури. Саме тому постійне нарощування запасів перехоплювачів PAC-3 і розвиток власних систем РЕБ залишаються критично важливими.
Х-47М2 «Кинжал» — це яскравий приклад того, як старі технології, грамотно адаптовані під нові умови, можуть створювати серйозні виклики. Вона не змінила правила війни одним ударом, але змусила переглянути підходи до протиракетної оборони. І саме в цій гонитві технологій — у постійному вдосконаленні і контрзаходах — і полягає справжня історія цієї ракети.