Х-101 — російська стратегічна крилата ракета повітряного базування, призначена для ударів по цілях на великій відстані. Її розробляли в конструкторському бюро «Радуга» як сучасну відповідь на вимоги далекої авіації.
Ракета активно застосовується з 2015 року, а з початку повномасштабного вторгнення в Україну стала одним із основних інструментів ударів по енергетичній і цивільній інфраструктурі. Станом на 2026 рік вона продовжує модернізуватися, а українська протиповітряна оборона регулярно фіксує високий відсоток перехоплень.
Коли вночі лунають сирени і в ефірі з’являються повідомлення про загрозу крилатих ракет, найчастіше мова йде саме про Х-101. Ця зброя вже кілька років є частиною реальності українських міст. Вона летить низько, довго і з високою точністю — і саме тому залишається серйозним викликом для систем протиповітряної оборони.
Історія створення та прийняття на озброєння
Розробка Х-101 почалася ще в кінці 1980-х як спроба створити більш сучасну і менш помітну ракету на заміну Х-55. Повноцінні роботи розгорнулися в 1990-х у конструкторському бюро «Радуга». Перші випробування відбулися в середині 1990-х, а на озброєння ракету прийняли 2012 року.
Перше бойове застосування зафіксували в листопаді 2015 року в Сирії. Тоді російські стратегічні бомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС запускали ці ракети по об’єктах на території Сирії. З 2022 року Х-101 стала одним із головних засобів ударів по території України.
Хронологія ключових подій
Кінець 1980-х — початок проектування
1995–1998 — перші випробування та польоти
2012 — прийняття на озброєння
2015 — перше бойове застосування в Сирії
2022 — масове використання проти України
2024–2026 — кілька етапів модернізації для обходу ППО
Основні публічні характеристики
Х-101 — крилата ракета класу «повітря–земля». Її носіями виступають стратегічні бомбардувальники Ту-95МС (до восьми ракет на зовнішній підвісці) та Ту-160 (до дванадцяти ракет у внутрішніх відсіках).
За відкритими даними, довжина ракети становить близько 7,45 метра, стартова маса — приблизно 2200–2400 кг. Бойова частина в базовому варіанті важить близько 400–500 кг. Дальність польоту в різних джерелах оцінюють по-різному: від 2500–2800 км у бойовій конфігурації до заявлених російською стороною 5500 км. Швидкість — дозвукова, близько 700–970 км/год залежно від режиму.
Ракета може змінювати маршрут у польоті і використовує комбіновану систему наведення. Точність, за російськими заявами, дозволяє вражати цілі з відхиленням у межах 10–20 метрів. Існує також ядерний варіант під індексом Х-102.
Ключові цифри (за відкритими джерелами)
- Довжина — близько 7,45 м
- Стартова маса — 2200–2400 кг
- Бойова частина (базова) — 400–500 кг
- Заявлена дальність — до 5500 км (оцінки аналітиків нижчі)
- Носії — Ту-95МС і Ту-160
Застосування проти України та модернізації
З початку повномасштабного вторгнення Х-101 регулярно використовують для ударів по енергетичних об’єктах, військових цілях і цивільній інфраструктурі. Запуски найчастіше здійснюють із районів Каспійського моря або території Росії, через що час польоту може сягати багатьох годин.
Українське Міністерство оборони фіксувало кілька етапів змін у конструкції ракети протягом 2022–2026 років. Серед спостережуваних змін — збільшення маси бойової частини (у тому числі тандемні та касетні варіанти), поява засобів відволікання (хибні теплові цілі та дипольні відбивачі), оновлення покриттів і систем наведення. Ці зміни мали на меті ускладнити перехоплення.
Водночас українська ППО демонструє високу ефективність. За оцінками 2026 року, рівень знищення ракет цього типу в окремих масованих атаках сягає 80–90 %. Частина ракет падає на території Росії ще до досягнення цілі, а окремі екземпляри перетинали повітряний простір сусідніх держав, зокрема Польщі в липні 2026 року.
Міфи vs Реальність
Міф: Х-101 — невразлива «суперзброя», яку майже неможливо збити.
Реальність: Українська ППО регулярно перехоплює значну частину цих ракет. Модернізації ускладнюють роботу систем, але не роблять ракету невразливою.
Міф: Дальність завжди становить 5500 км.
Реальність: У бойових модифікаціях із збільшеною бойовою частиною дальність суттєво менша. Реальні оцінки аналітиків часто лежать у діапазоні 2500–3500 км.
Вартість, виробництво та поточний стан
Оцінки вартості однієї ракети сильно різняться — від приблизно 2–2,5 млн доларів у внутрішніх розрахунках до 10–13 млн доларів у західних оцінках. Виробництво триває. За окремими даними 2025–2026 років, Росія здатна випускати десятки одиниць щомісяця, і частина ракет потрапляє в бойове застосування майже одразу після виготовлення.
Аналіз уламків, які потрапляли до рук українських і польських фахівців у 2026 році, показував, що окремі ракети були зібрані лише за кілька місяців до застосування. Це свідчить про те, що запаси високоточної зброї витрачаються швидко і промисловість працює в режимі постійного поповнення.
Важливе попередження
Х-101 — зброя, яка завдає ударів не лише по військових об’єктах. Її застосування проти енергетичної інфраструктури та житлових районів призводить до важких гуманітарних наслідків. Будь-які публічні обговорення мають залишатися в межах відкритої інформації та не торкатися технічних деталей, які можуть бути використані зловмисно.
Що змінилось у 2026 році
У 2026 році Х-101 продовжує залишатися одним із основних інструментів російських масованих атак. З’явилися нові спостереження щодо покриттів і систем відволікання. Водночас українська ППО адаптується швидше, ніж раніше. З’являються нові засоби виявлення і перехоплення, а взаємодія з партнерами дозволяє краще відстежувати маршрути запуску.
Окремі інциденти, коли ракети залітали в повітряний простір Польщі, підняли питання про ризики ескалації. Польські слідчі підтверджували, що йшлося саме про Х-101, виготовлені в 2026 році.
Цікаво знати
Х-101 має ядерний «близнюк» — Х-102. Зовнішньо ракети майже не відрізняються, і саме тому будь-який запуск крилатих ракет стратегічної авіації викликає підвищену увагу з боку систем раннього попередження країн НАТО.
Х-101 залишається небезпечною зброєю далекої дії. Її історія — це історія постійної адаптації: з одного боку російська промисловість намагається ускладнити перехоплення, з іншого — українська ППО вчиться збивати все більше таких ракет. Для цивільного населення головне залишається простим і жорстким: увага до сигналів повітряної тривоги і розуміння, що ця загроза ще далеко не зникла.
