By Софія Коваль 
РЕБ — це радіоелектронна боротьба. Простими словами, це цілий комплекс технологій і дій, які дозволяють контролювати невидимий «ефір» — радіохвилі, сигнали зв’язку, навігації та радарів. Замість куль і снарядів тут працюють електромагнітні хвилі: вони глушать ворожі дрони, збивають з курсу ракети, рвуть канали управління і водночас захищають власні системи.
У сучасній війні РЕБ став таким самим важливим, як артилерія чи авіація. Без нього небо над позиціями швидко перетворюється на територію ворожих FPV-дронів, а зв’язок — на хаос.
Уявіть собі поле бою, де немає пострілів, але солдати раптом втрачають картинку з дрона, ракета починає крутитися в повітрі, а ворожий оператор чує лише білий шум замість команд. Це і є робота РЕБ. Вона невидима для ока, але відчутна для всієї техніки, яка залежить від радіосигналів.
Сьогодні, у 2026 році, коли дрони стали одним із головних інструментів війни, розуміння РЕБ потрібне не лише військовим. Журналісти, волонтери, інженери і навіть звичайні люди, які цікавляться обороною, часто стикаються з цим терміном. Тож розберемо його від основ до нюансів.
Звідки взялася радіоелектронна боротьба
Історія РЕБ починається ще з Першої світової війни. Тоді радіо тільки-но з’явилося на полі бою, і вже тоді солдати намагалися заглушити ворожі передачі звичайним шумом. Справжній стрибок стався під час Другої світової. Німці активно використовували радари, а союзники відповідали «вікнами» — смугами алюмінієвої фольги, які створювали хибні відбиття і заплутували системи наведення.
У холодну війну РЕБ перетворилася на окрему галузь. З’явилися потужні комплекси, здатні придушувати зв’язок на сотні кілометрів. Після 2014 року і особливо після 2022-го Україна стала одним із головних полігонів, де ця галузь розвивається з неймовірною швидкістю. Саме тут народилися масові «окопні» рішення, які вміщаються в рюкзак і захищають невелику позицію.
Хронологія ключових подій
1914–1918 — перші спроби радіоперешкод у Першій світовій.
1939–1945 — масове застосування радарів і контрзаходів у Другій світовій.
1992 — створення військ РЕБ України.
2021 — відкриття спеціалізованих шкіл підготовки фахівців.
2022–2025 — масове розгортання мобільних груп проти БПЛА.
12 вересня 2025 — указом Президента встановлено День військ радіоелектронної боротьби.
Як саме працює РЕБ
В основі лежить електромагнітний спектр. Кожен дрон, рація, радар чи система наведення ракет працює на певних частотах. РЕБ спочатку «слухає» цей ефір, знаходить потрібні сигнали, а потім або створює перешкоди, або підміняє справжні дані хибними.
Класично виділяють три складові:
- Радіоелектронна розвідка (РЕР) — пасивне прослуховування. Антени фіксують частоти, потужність, напрямок сигналу. Це дозволяє зрозуміти, де знаходиться ворожий передавач і який тип техніки він використовує.
- Радіоелектронне придушення (РЕП) — активна дія. Генератори створюють шум на потрібній частоті або надсилають фальшиві команди. Дрон втрачає зв’язок з оператором, GPS починає показувати хибні координати, ракета відхиляється від курсу.
- Радіоелектронний захист (РЕЗ) — заходи, які роблять власні системи стійкими до ворожих перешкод. Це стрибки частот, шифрування, резервування каналів і спеціальні фільтри.
Найпоширеніші методи придушення — шумове (широкосмуговий «білий шум»), прицільне (концентрація енергії на вузькій частоті) і спуфінг (підміна сигналу, особливо GPS). Саме спуфінг дозволяє змусити ворожий апарат «думати», що він уже вдома, і повертатися.
Ключові цифри і тренди 2026
- За 7 місяців 2025 року Міноборони допустило до експлуатації майже 80 нових зразків РЕБ/РЕР, у 2024-му — понад 150.
- 90 % нових систем, схвалених у липні 2025-го, — українського виробництва.
- Системи працюють у діапазонах від десятків мегагерц до кількох гігагерц.
- Окопні рішення захищають зону від кількох сотень метрів, стратегічні — сотні кілометрів.
Які бувають типи систем РЕБ
Класифікація залежить від дальності, мобільності та завдання.
| Тип | Дальність | Основне застосування | Особливості |
|---|---|---|---|
| Окопні / портативні | до 500–1000 м | Захист піхоти, окремих позицій від FPV | Легкі, можна носити в рюкзаку, швидке розгортання |
| Мобільні (автомобільні) | 5–50 км | Прикриття підрозділів, конвоїв, техніки | Модульні, часто інтегровані з РЕР |
| Оперативно-тактичні | десятки–сотні км | Захист важливих об’єктів і напрямків | Висока потужність, стаціонарні або на шасі |
| Стратегічні | сотні–тисячі км | Вплив на системи управління противника | Найпотужніші, часто з повітряним або космічним компонентом |
Окремо виділяють «купольні» системи — вони створюють напівсферу захисту навколо об’єкта. Є також рішення спеціально під GPS-спуфінг, які підміняють супутникові сигнали і змушують ворожі апарати втрачати орієнтацію.
Чому РЕБ став критично важливим саме зараз
Сучасна війна — це війна сигналів. FPV-дрони, розвідувальні «крила», керовані бомби, системи зв’язку і навіть деякі ракети залежать від радіоканалів. Якщо ці канали розірвати або заплутати, техніка перетворюється на дорогий метал.
В українських реаліях РЕБ вирішує кілька завдань одночасно: захищає позиції від дронів-камікадзе, ускладнює роботу ворожої артилерійської розвідки, зриває корекцію вогню і прикриває власні безпілотники. Окремі системи працюють на захист критичної інфраструктури — енергетики, заводів, військових баз.
За моїм досвідом спостереження за відкритими джерелами, найбільший прогрес стався саме в сегменті компактних рішень. Те, що раніше потребувало великої машини, сьогодні вміщається в кілька коробок і може працювати від генератора чи акумуляторів.
Міфи vs Реальність
Міф: РЕБ — це просто «глушилка», яку можна купити на базарі і вона одразу збиває всі дрони.
Реальність: Ефективна система потребує точного знання частот противника, достатньої потужності і постійного оновлення. Вороги змінюють діапазони, і вчорашнє рішення може не працювати сьогодні.
Міф: РЕБ повністю «вимикає» небо.
Реальність: Він створює зони підвищеної складності для ворога, але не абсолютний купол. Дрони з інерціальною навігацією, оптоволоконним керуванням або автономними алгоритмами частково обходять класичне глушіння.
Обмеження і ризики
РЕБ — не чарівна паличка. Потужне випромінювання може зачіпати цивільний зв’язок, GPS звичайних автомобілів і навіть медичне обладнання, якщо система працює поблизу населених пунктів. Тому застосування вимагає чіткої координації і розуміння наслідків.
Інша проблема — «гонка частот». Противник постійно шукає вільні діапазони або переходить на інші протоколи. Тому сучасні комплекси все частіше інтегрують штучний інтелект, який аналізує ефір у реальному часі і автоматично підлаштовує перешкоди.
Важливе попередження
Самостійне використання потужних засобів РЕБ без дозволу і розуміння техніки може створити перешкоди для власних підрозділів, цивільної інфраструктури та рятувальних служб. У бойових умовах це питання життя і смерті, тому рішення приймають тільки підготовлені фахівці.
Що змінюється у 2026 році
Тренд очевидний — від окремих «коробок» до цілих екосистем. Системи все частіше працюють у мережі: дані від розвідки миттєво передаються на придушення, а захист власних каналів стає адаптивним. З’являється більше рішень, інтегрованих з дронами-носіями РЕБ, які можуть висуватися ближче до лінії зіткнення.
Українські виробники активно нарощують номенклатуру. Міноборони регулярно допускає до експлуатації нові зразки, більшість з яких створені всередині країни. Паралельно йде робота над захистом критичної інфраструктури — енергетики та оборонних підприємств.
Цікаво знати
Один із найефективніших способів обійти класичне глушіння — керування дроном через оптоволокно. Сигнал іде по тонкому кабелю, і радіоперешкоди на нього майже не впливають. Саме тому війна РЕБ постійно породжує нові відповіді з обох боків.
РЕБ залишається тією сферою, де перевага часто визначається не кількістю техніки, а швидкістю адаптації і якістю підготовки операторів. Той, хто краще «чує» ефір і швидше реагує на зміни, отримує реальну перевагу на полі бою. І ця перевага сьогодні важить не менше, ніж кілька додаткових батальйонів.