Воєнний стан в Україні: що це означає зараз

Чотири з половиною роки. Стільки вже триває цей особливий режим. Те, що колись здавалося надзвичайною подією, поступово вросло в побут. Люди звикли до сповіщень про повітряну тривогу, до необхідності мати при собі військово-обліковий документ і до того, що вибори відкладені на невизначений час. Але за звичкою ховається складна юридична конструкція, яка впливає на майже кожен аспект життя країни.

Що таке воєнний стан і звідки він береться

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає його як особливий правовий режим. Його вводять у разі збройної агресії, загрози нападу або небезпеки для незалежності й територіальної цілісності. Мета — дати органам влади, військовому командуванню та військовим адміністраціям повноваження, необхідні для відсічі агресії і забезпечення безпеки.

Процедура чітка. Рада національної безпеки і оборони пропонує, Президент видає указ, Верховна Рада затверджує його законом протягом двох днів. Указ одразу оголошують через медіа. Саме так сталося 24 лютого 2022 року. Відтоді режим щоразу продовжували на 90 діб.

Останнє продовження затвердили в липні 2026-го. З 05:30 2 серпня воєнний стан діє ще 90 днів — до 31 жовтня 2026 року. Паралельно продовжили загальну мобілізацію. Це вже двадцяте таке рішення від початку повномасштабного вторгнення.

Які права можуть обмежувати і які залишаються недоторканними

Конституція України прямо захищає певне «ядро» прав. Навіть під час воєнного стану не можна обмежувати право на життя, заборону катувань, презумпцію невинуватості, право на правову допомогу, заборону зворотної дії закону та низку інших гарантій, перелічених у частині другій статті 64.

Решта прав може підлягати тимчасовим обмеженням, якщо цього вимагає оборона. Найчастіше застосовуються:

• обмеження свободи пересування та встановлення особливого режиму в’їзду-виїзду;
• комендантська година в окремих регіонах;
• перевірка документів, огляд речей і транспортних засобів;
• заборона масових зібрань, мітингів і страйків;
• регулювання роботи медіа та поширення певної інформації;
• трудова повинність і примусове відчуження майна для потреб оборони (з подальшим відшкодуванням).

Окремо діють правила для чоловіків 18–60 років. Вони зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його за вимогою уповноважених осіб. Без нього ускладнюється оформлення паспортів за кордоном і консульські дії.

Військові адміністрації та зміна влади на місцях

Одна з найпомітніших рис воєнного стану — поява військових адміністрацій. Їх створюють у областях, районах і навіть окремих громадах, де це необхідно. Начальник військової адміністрації отримує повноваження місцевої ради та виконавчих органів. Він вирішує питання бюджету, інфраструктури, мобілізаційних заходів, евакуації та забезпечення безпеки.

У багатьох регіонах саме військові адміністрації стали головним органом управління. Це дозволяє швидше реагувати на загрози, але водночас зменшує роль обраних органів місцевого самоврядування. Після скасування воєнного стану адміністрації працюють ще 30 днів, після чого повноваження повертаються до звичайних органів.

Що заборонено під час воєнного стану

Закон прямо забороняє кілька важливих речей. Не можна змінювати Конституцію України та Конституцію Автономної Республіки Крим. Заборонені вибори Президента, парламенту, Верховної Ради АР Крим і органів місцевого самоврядування. Всеукраїнські та місцеві референдуми також не проводяться. Страйки і масові акції протесту під забороною.

Ці обмеження мають захистити державу від внутрішніх потрясінь у період зовнішньої загрози. Водночас суди продовжують працювати у звичайному режимі. Створення надзвичайних чи особливих судів не допускається.

Як воєнний стан впливає на повсякденне життя

Для багатьох людей найвідчутнішими стали обмеження на перетин кордону для чоловіків призовного віку, необхідність оновлювати дані в реєстрі «Оберіг», проходження військово-лікарських комісій і можливість отримання повісток. У прифронтових і деяких інших регіонах діє комендантська година. На блокпостах перевіряють документи.

Роботодавці мають вести військовий облік працівників. Підприємства можуть залучатися до виконання мобілізаційних завдань. Примусове відчуження транспорту чи майна для потреб Збройних Сил можливе, але з обов’язковим відшкодуванням вартості.

Водночас держава продовжує виплачувати зарплати, пенсії, соціальну допомогу. Суди розглядають справи. Бізнес працює, хоча й з урахуванням безпекових обмежень і блекаутів.

Коли і як воєнний стан може закінчитися

Режим припиняється автоматично після закінчення строку, зазначеного в указі, якщо його не продовжать. Президент також може скасувати воєнний стан раніше, якщо загроза зникне. Після скасування всі тимчасові обмеження припиняються, а військові адміністрації передають повноваження звичайним органам влади.

Поки триває широкомасштабна агресія, продовження залишається інструментом забезпечення обороноздатності. Кожне рішення супроводжується повідомленням Генерального секретаря ООН про відхилення від окремих зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права.

Воєнний стан — не абстрактне поняття з підручника. Це реальність, у якій живуть мільйони людей уже п’ятий рік. Він дає державі інструменти для захисту, але вимагає від громадян дисципліни і розуміння правил. Чим краще людина орієнтується в цих правилах, тим спокійніше може будувати своє життя навіть у таких умовах.

Наступне рішення про продовження або скасування режиму з’явиться ближче до кінця жовтня. До того часу варто тримати руку на пульсі офіційних повідомлень і не відкладати важливі питання військового обліку «на потім».

“`