By Софія Коваль 
Х-31 — це радянська і російська надзвукова тактична ракета класу «повітря-земля» середньої дальності, відома в класифікації НАТО як AS-17 Krypton. Вона стала першою серійною авіаційною ракетою з комбінованим прямоточним двигуном, що дозволяє утримувати швидкість понад 1000 м/с на всій траєкторії.
Основні версії — протирадіолокаційна Х-31П і протикорабельна Х-31А — призначені для ураження радіолокаційних станцій систем ППО та надводних кораблів водотоннажністю до 4500 тонн. Модифікації з подовженим корпусом збільшують дальність до 160–250 км.
Ракета залишається на озброєнні кількох країн і активно застосовується в сучасних конфліктах завдяки високій швидкості та стійкості до перешкод.
Коли в середині 1970-х радянські військові зіткнулися з новою хвилею західних зенітних комплексів, стара Х-27ПС вже не витримувала вимог. Носій змушений був заходити в зону ураження, а ракета летіла надто повільно. Відповіддю стала розробка, яка змінила правила гри в придушенні ППО.
У ОКБ «Звезда» під керівництвом конструкторів В. Бугайського та Г. Хохлова почали проєктувати ракету, яка поєднувала б швидкість, дальність і гнучкість. Ескізний проєкт завершили до 1979 року. Льотні випробування стартували в 1982-му, а вже 1988-го протирадіолокаційний варіант Х-31П прийняли на озброєння. Через рік з’явилася протикорабельна Х-31А.
Хронологія ключових подій
1975–1977 — початок розробки в ОКБ «Звезда».
1979 — завершення ескізного проєкту.
1982 — перші льотні випробування.
1988 — прийняття на озброєння Х-31П.
1989 — прийняття на озброєння Х-31А.
2008 — перше бойове застосування в Грузії.
2012 — серійне виробництво Х-31ПД.
2022–2026 — масове використання в російсько-українській війні.
Серцем ракети став комбінований двигун 31ДПК. Твердопаливний прискорювач розганяє її до швидкості, достатньої для запуску прямоточного повітряно-реактивного двигуна. Далі вона летить на керосині, утримуючи швидкість близько 1000 м/с (приблизно 3 Маха) і здатна маневрувати з перевантаженнями до 10–15 g. Це робить її важкою мішенню для більшості систем перехоплення.
Базова довжина корпусу — 4,7 метра, діаметр 360 мм, розмах крила 914 мм. Стартова маса коливається від 600 до 715 кг залежно від модифікації. Бойова частина — осколково-фугасна або проникаюча вагою 87–110 кг.
Ключові цифри
Максимальна швидкість: близько 1000 м/с (3,1 Маха)
Дальність базових версій: 70–110 км
Дальність модернізованих (ПД/АД): 160–250 км
Маса бойової частини: 87–110 кг
Кількість операторів (станом на 2026): понад 10 країн
Протирадіолокаційна Х-31П оснащена пасивною головкою самонаведення, яка «слухає» випромінювання радарів. Вона може працювати проти станцій різних діапазонів завдяки змінним головкам. Протикорабельна Х-31А має активну радіолокаційну ГСН і летить на малій висоті, майже ковзаючи над хвилями.
Модифікації з індексом «Д» отримали подовжений корпус (5,34 м) і більший запас палива. Х-31ПД збільшує дальність до 180–250 км, а Х-31АД — до 120–160 км. Існує також версія з неконтактним підривником для ураження радарів з винесеними антенами.
| Характеристика | Х-31П | Х-31ПД | Х-31А | Х-31АД |
|---|---|---|---|---|
| Призначення | Протирадіолокаційна | Протирадіолокаційна (подовжена) | Протикорабельна | Протикорабельна (подовжена) |
| Дальність, км | 15–110 | 15–250 | 7,5–70 | 7,5–160 |
| Стартова маса, кг | ~600 | 715 | ~610 | 715 |
| Маса БЧ, кг | 87–90 | 110 | 94 | 110 |
| Довжина, мм | 4700 | 5340 | 4700 | 5340 |
Дані узагальнені за матеріалами відкритих джерел, зокрема Вікіпедії.
Носіями ракети стали майже всі сучасні російські тактичні літаки: Су-24М, Су-27, Су-30, Су-34, Су-35, МіГ-29 різних модифікацій, а також МіГ-31. Вона підвішується на універсальні пускові пристрої АКУ-58.
Бойове хрещення Х-31П отримала в серпні 2008 року під час конфлікту в Грузії. Літак Су-34 уразив радар грузинської ППО біля Горі, після чого система оборони фактично припинила роботу. Але справжній масштаб застосування розкрився з 2022 року.
У російсько-українській війні ракета стала одним із основних інструментів придушення ППО. Її запускають з Су-30, Су-34 і Су-35, часто з акваторії Чорного моря або з території, зайнятої російськими військами. Тактика проста й жорстка: спочатку дрони або розвідка виявляють працюючі радари, потім Х-31П летить на випромінювання. Українські розрахунки змушені вмикати станції лише на короткі проміжки часу, щоб ракета не встигла захопити ціль.
Зафіксовано застосування і протикорабельної версії. 3 березня 2022 року Х-31А потопила український патрульний корабель «Слов’янськ». У 2025 році російські Су-30 вперше використали ці ракети проти морських безпілотників Magura, щоб не наближатися до небезпечної зони. У 2024–2026 роках Х-31П регулярно з’являється в комбінованих ударах по Одещині, Миколаївщині та енергетичній інфраструктурі.
Міфи vs Реальність
Міф: Х-31 майже неможливо збити через швидкість.
Реальність: сучасні системи ППО і мобільні групи регулярно перехоплюють ці ракети, особливо коли вони летять по передбачуваній траєкторії.
Міф: ракета завжди вражає радар з першого пуску.
Реальність: якщо станцію вимикають вчасно, головка самонаведення втрачає ціль. Багато пусків закінчуються марно.
Китай створив власну версію під індексом YJ-91 на базі експортної Х-31П. Індія, Алжир, В’єтнам, Венесуела, Сербія та кілька інших країн також мають ці ракети в арсеналі. У 2025 році сербські МіГ-29 вперше помітили з підвішеними Х-31.
Цікаво знати
США в 1990-х роках закупили кілька ракет-мішеней МА-31 на базі Х-31А. Їх використовували для тренувань власної протиракетної оборони, імітуючи надзвукові протикорабельні загрози.
Швидкість і маневреність дають ракеті перевагу в часі реакції противника. На великій дальності захисникам залишається менше 30 секунд. Водночас вона не всесильна. Сучасні багатодіапазонні радари, пасивні системи виявлення і швидка зміна позицій значно знижують її ефективність.
Для кого підходить / Не підходить
Для кого: військові аналітики, історики авіації, спеціалісти з ППО, ті, хто вивчає еволюцію засобів придушення радіолокаційних систем.
Не для кого: ті, хто шукає прості описи «суперзброї» без нюансів і обмежень.
За моїм досвідом спостереження за відкритими даними, Х-31 залишається робочою конячкою російської тактичної авіації навіть у 2026 році. Її продовжують модернізувати, збільшуючи дальність і стійкість до перешкод. Водночас кожен новий конфлікт показує, що жодна ракета не працює у вакуумі — її ефективність залежить від тактики, розвідки та здатності противника швидко реагувати.
Ракета, народжена в епоху холодної війни, сьогодні літає над Чорним морем і степами півдня України. Її силует під крилом Су-34 став звичним елементом сучасного повітряного бою. І поки існують радари, які треба «виключати», потреба в таких системах навряд чи зникне.