By Софія Коваль 
Ракета Циркон — це російська 3М22 (SS-N-33 за класифікацією НАТО), яку Москва позиціонує як гіперзвукову протикорабельну зброю з можливістю ударів по наземних цілях. Офіційно вона розвиває швидкість до 9 Махів і летить на 1000–1500 км, проте бойові дані та аналіз уламків малюють іншу картину.
Реальна крейсерська швидкість тримається близько 5,5 Маха, короткочасно зростає до 7,5 у пікіруванні і падає до 4,5 біля цілі. Дальність у більшості випадків не перевищує 700 км, а бойова частина важить приблизно 220 кг. Саме це поєднання короткого підльотного часу і маневреності робить її небезпечною, хоча далеко не «неперехоплюваною».
Коли вперше почули про «Циркон», багато хто уявив собі майже фантастичну зброю — сріблясту стрілу, яка летить швидше за кулю і прошиває будь-яку оборону. Реальність виявилася жорсткішою і водночас прозаїчнішою. Ця ракета вже кілька років б’є по українських містах, і кожен новий удар змушує переглядати попередні уявлення.
Розробку 3М22 вело Науково-виробниче об’єднання машинобудування з Реутова. Перші льотні випробування стартували 2015–2016 роками, а серійне виробництво розгорнули з 2021–2022-го. Офіційно комплекс 3К22 прийняли на озброєння в січні 2023 року. Носіями стали фрегати проєкту 22350 («Адмірал Горшков» і наступники), атомні підводні човни проєкту 885 «Ясень», а пізніше — модифіковані берегові комплекси на базі «Бастіону» і навіть установки, розгорнуті в Курській області.
Хронологія ключових подій
- 2011–2015 — старт розробки та перші наземні випробування
- Січень 2020 — перший пуск з «Адмірала Горшкова» по береговій цілі на 500 км
- Жовтень 2021 — перший підводний пуск з «Северодвинська»
- Травень 2022 — завершення державних випробувань
- Січень 2023 — офіційне прийняття на озброєння
- Кінець 2023 — початок 2024 — перші підтверджені удари по Україні
- 2026 — різке зростання інтенсивності застосування (десятки пусків за пів року)
Технічні характеристики: заяви Москви і дані з поля бою
Ось де починається найцікавіше. Російські джерела малюють майже ідеальну картину. Незалежні оцінки, побудовані на аналізі уламків, радарних треків і документів закупівель, суттєво коригують цифри.
| Параметр | Російські заяви | Оцінки аналітиків і дані з уламків (2026) |
|---|---|---|
| Довжина | близько 9 м | 8–10 м |
| Діаметр | 0,6 м | 0,6–0,7 м |
| Максимальна швидкість | до 9 Махів (≈11 000 км/год) | 5,5 Маха на марші, до 7,5 у пікіруванні, ≈4,5 біля цілі |
| Дальність | 1000–1500 км | 450–700 км (до 1000 за сприятливої траєкторії) |
| Висота польоту | до 40 км | 28–40 км на маршовій ділянці |
| Маса бойової частини | 300–400 кг | ≈220 кг (з них близько 80 кг вибухівки) |
Джерела оцінок — відкриті матеріали НВО машинобудування та дані українських експертиз.
Найважливіше: бойова частина виявилася помітно легшою, ніж заявлено. Це суттєво обмежує руйнівну силу по захищених об’єктах, хоча для незахищеної інфраструктури її цілком вистачає.
Ключові цифри станом на середину 2026 року
- Загальна кількість пусків по Україні — близько 46
- Частка перехоплень — приблизно 41 %
- Оціночний запас на озброєнні — від 120 до 230 одиниць
- Виробництво за перші сім місяців 2026-го — 33 ракети (річний план виконано достроково)
- Вартість однієї одиниці — близько 5,6 млн доларів
Як летить «Циркон» і чому його складно збити
Після старту твердопаливний прискорювач швидко виводить ракету на висоту. Далі починається маршова ділянка — майже горизонтальний політ на 28–40 км, де опір повітря менший. Перед ціллю ракета пікірує і короткочасно розганяється. Саме на цій фінальній фазі швидкість падає до приблизно 4,5 Маха, і з’являється вікно для перехоплення сучасними системами на кшталт Patriot.
Питання двигуна залишається предметом гострих дискусій. Москва наполягає на гіперзвуковому прямоточному повітряно-реактивному двигуні (scramjet) на паливі типу децилін-М. Аналіз уламків, патентів і відеозаписів пусків дедалі частіше вказує на твердопаливну схему без видимого повітрозабірника. Багато експертів схиляються до версії квазібалістичної ракети з можливістю маневрування — проміжного варіанту між класичною балістикою і справжнім гіперзвуковим крилатим носієм.
Міфи vs Реальність
Міф: «Циркон» летить постійно зі швидкістю 9 Махів і його неможливо збити жодною існуючою ППО.
Реальність: Швидкість змінюється по траєкторії. На термінальній ділянці вона падає, і українські розрахунки вже фіксували успішні перехоплення. Заявлена «абсолютна невразливість» не підтвердилася.
Міф: Дальність стабільно перевищує 1000 км.
Реальність: У більшості бойових епізодів ракета долає 450–700 км. Більші цифри можливі лише за особливо сприятливих умов і траєкторії.
Бойове застосування і зміна тактики
Перші фрагменти з маркуванням 3М22 знайшли наприкінці 2023 року в Запоріжжі. У лютому 2024-го Київський науково-дослідний інститут судових експертиз підтвердив удар по Києву. Далі були березневі атаки, удари по Сумщині, комбіновані нальоти 2025–2026 років. З початком 2026-го інтенсивність різко зросла: лише за перше півріччя зафіксували близько сорока пусків.
Спочатку основні запуски йшли з окупованого Криму. Час підльоту до Києва становив 3–7 хвилин. Пізніше з’явилися пуски з Курської області — це ще сильніше стискає час реакції систем ППО. Ракета летить швидко, маневрує, створює плазмову оболонку, яка ускладнює роботу радарів, але не робить її невидимою.
Важливе попередження
Короткий час підльоту і мала маса бойової частини створюють специфічну загрозу. «Циркон» рідко пробиває серйозно укріплені об’єкти, але здатен завдати серйозної шкоди енергетиці, житловим кварталам і відкритим позиціям. Головний ризик — саме комбіновані атаки, коли такі ракети йдуть разом із «Іскандерами», «Кинджалами» і масованими хвилями дронів.
Що змінилось у 2026 році
Виробництво помітно зросло. За даними української розвідки, за сім місяців 2026-го Росія вже виконала річний план і випустила 33 «Циркони». Запаси, які раніше оцінювали в кілька десятків одиниць, збільшилися до сотень. Водночас точність і руйнівна сила залишаються обмеженими. Деякі удари відхилялися на кілометри, а вибухова частина виявилася порівняно скромною.
За моїм досвідом спостереження за подібними системами, найнебезпечнішою рисою «Циркона» залишається не максимальна швидкість у вакуумних заявах, а саме стиснення часу ухвалення рішення. Коли до цілі лишаються лічені хвилини, навіть найкращі розрахунки працюють на межі можливостей.
Цікаво знати
Серед уламків, які вивчали експерти, знаходили деталі, більше схожі на елементи твердопаливного двигуна, ніж на класичний повітряно-реактивний вузол. Це один із головних аргументів на користь квазібалістичної природи ракети. Патенти НВО машинобудування початку 2010-х також описують системи з маневруванням на високих швидкостях саме в такому форматі.
Сьогодні «Циркон» уже не є таємничою зброєю майбутнього. Це робочий інструмент, який Росія застосовує регулярно, нарощує виробництво і постійно шукає нові точки запуску. Його реальні можливості значно скромніші за пропагандистські заяви, але короткий час підльоту і здатність маневрувати все одно змушують системи протиповітряної оборони працювати на межі. І саме в цій напрузі між міфом і реальністю лежить головна небезпека цієї ракети.