By Софія Коваль 
Мерлін БПЛА (повна назва Мерлін-ВР) — це російський розвідувальний безпілотник літакового типу, який використовується для глибокої розвідки та коригування вогню. Апарат здатен перебувати в повітрі до 10 годин і підніматися на висоту понад 4 кілометри.
Вартість одного такого дрона оцінюється приблизно в 300 тисяч доларів. Українські підрозділи регулярно збивають ці апарати з 2022 року, і станом на 2026-й втрати противника продовжують накопичуватися.
Серед російських розвідувальних дронів Мерлін-ВР стоїть окремо. Не наймасовіший, не найдешевший, але один із тих, які намагаються триматися високо і довго. Його завдання — дивитися далеко за лінію фронту, фіксувати техніку, позиції і передавати координати артилерії чи авіації.
Для українських захисників цей апарат давно став «знаковим» трофеєм. Кожне збиття Мерліна — це не просто знищена «пташка», а удар по дорогому інструменту розвідки, який росіяни намагаються берегти.
Звідки взявся Мерлін-ВР
Розробником виступив Смоленський науково-дослідний інститут сучасних телекомунікаційних технологій. Експериментальний зразок презентували восени 2021 року — буквально за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Основою стала більш рання модель Мерлін-21БМ, але нову версію зробили з акцентом на тривалість польоту і якісну оптику.
Апарат належить до класу середніх розвідувальних БПЛА літакового типу. Він не схожий на маленькі FPV чи навіть на звичний «Орлан». Розмах крил майже п’ять метрів — це вже серйозна машина, яку перевозять у розібраному вигляді і збирають перед запуском.
Ключові технічні характеристики Мерлін-ВР:
- Довжина — 2,02 м
- Розмах крил — 4,9 м
- Швидкість — 70–140 км/год
- Корисне навантаження — до 7 кг
- Тривалість польоту — до 10 годин
- Висота корисного застосування — 450–2500 м
- Максимальна висота — 4500 м
- Зліт — катапульта з гумовим розгінним джгутом
- Посадка — парашут із пневматичною подушкою
- Двигун — внутрішнього згоряння
Дані підтверджені відкритими джерелами, зокрема матеріалами Головного управління розвідки. Саме ця комбінація — довгий політ, пристойна висота і якісна оптика — робить Мерлін небезпечним.
Чим він відрізняється від інших російських розвідників
Порівняно з масовим «Орланом-10» Мерлін більший, дорожчий і розрахований на глибшу роботу. Камера (видимий і інфрачервоний діапазони) дозволяє спостерігати на відстані до 30 кілометрів. У системі використовують французьку тепловізійну матрицю Lynred, що помітно підвищує якість картинки вночі і в складних умовах.
Заявлена дальність польоту сягає сотень кілометрів, хоча в реальних бойових умовах ефективна робота зазвичай обмежується десятками кілометрів від точки запуску. Головна перевага — можливість довго кружляти на висоті, де звичайні засоби ППО малого радіусу вже не дістають.
Зліт і посадка не потребують аеродрому. Катапульта і парашут із подушкою дозволяють працювати з непідготовлених майданчиків. Це зручно, але робить комплекс більш громіздким — треба возити і сам апарат, і пускову установку.
Міф: Мерлін-ВР — майже невразливий завдяки висоті польоту.
Реальність: Українські підрозділи регулярно збивають ці дрони зенітними засобами, РЕБ, перехоплювачами та навіть артилерією. Висота допомагає, але не гарантує безпеки, особливо коли працює сучасна система виявлення.
Бойове застосування і втрати
Перші підтверджені збиття Мерлін-ВР зафіксували ще влітку 2022 року. З того часу апарат з’являється на різних ділянках фронту — від Херсонщини та Запоріжжя до Донеччини і Сумщини. Його використовують для розвідки тилових позицій, наведення артилерії та фіксації переміщень.
Станом на травень 2026 року Головне управління розвідки фіксує в російському арсеналі понад 160 одиниць цього типу. Цифра не остаточна — частина вже втрачена, частина може бути на зберіганні або в ремонті. Кожен збитий Мерлін — відчутна втрата через високу вартість і залежність від імпортних компонентів оптики.
Українські підрозділи Сил безпілотних систем, прикордонники, зенітники механізованих і артилерійських бригад неодноразово публікували відео ураження цих апаратів. Іноді вдається знищувати по кілька машин за короткий період на одному напрямку, що свідчить про активне використання росіянами саме цього типу розвідника.
Цікаво знати: Незважаючи на заявлені «гібридні» технології в перших презентаціях, у збитих зразках знаходили звичайні двигуни внутрішнього згоряння. Реальна «магія» апарата — це оптика і тривалість польоту, а не надсучасні силові установки.
Слабкі місця і як з ним борються
Великі розміри роблять Мерлін помітнішим на радарах порівняно з малими дронами. Довгий час у повітрі — перевага, але й збільшує шанси бути виявленим. Залежність від якісної оптики створює проблеми з постачанням під санкціями.
Українська сторона використовує комбіновані методи: радіоелектронну розвідку для виявлення, РЕБ для порушення зв’язку, зенітні комплекси і дрони-перехоплювачі для ураження. Іноді апарат змушують сісти, іноді знищують у повітрі. Кожен успішний випадок зменшує можливості противника вести якісну розвідку на конкретній ділянці.
Особистий інсайт: За моїм досвідом роботи з відкритими джерелами, Мерлін став своєрідним індикатором. Коли на напрямку починають активно збивати саме ці апарати, це часто означає, що росіяни намагаються посилити розвідку саме там. І навпаки — серія втрат змушує їх обережніше використовувати дорогий ресурс.
Місце Мерліна в загальній картині війни дронів
Війна показала, що розвідувальні БПЛА середнього класу залишаються критично важливими. Масові дешеві дрони закривають тактичний рівень. Дорогі і довголітаючі апарати на кшталт Мерліна намагаються закрити оперативну глибину. Саме тому кожна втрата такого дрона відчутна.
Українські виробники та підрозділи у відповідь розвивають власні розвідувальні платформи і системи протидії. Боротьба йде не лише за знищення окремих апаратів, а за перевагу в інформації — хто першим побачить і передасть координати.
Мерлін-ВР не став «зброєю перемоги» для російської сторони. Він залишається інструментом, який працює, поки його не зіб’ють. А збивають його регулярно. І саме це робить історію цього БПЛА показовою для всієї сучасної війни в повітрі.