By Софія Коваль 
Воєнний стан в Україні не має жорсткої верхньої межі в місяцях чи роках. Закон дозволяє запроваджувати його на конкретний строк і продовжувати стільки разів, скільки існує реальна загроза збройної агресії чи небезпека для державної незалежності та територіальної цілісності.
Станом на серпень 2026 року режим діє безперервно з 24 лютого 2022-го і продовжений до 31 жовтня 2026 року. Це вже понад чотири з половиною роки, і нічого в законодавстві не заважає новим продовженням, якщо загроза не зникне.
Коли вночі 24 лютого 2022 року Україна прокинулася від вибухів, воєнний стан увійшов у життя мільйонів людей не як абстрактна юридична формула, а як новий, жорсткий ритм існування. Відтоді минуло більше тисячі шестисот днів, і питання «скільки це може тривати» звучить у розмовах за кавою, у чергах біля ТЦК, у сімейних чатах і на засіданнях Верховної Ради з однаковою гостротою.
Відповідь лежить не в календарі, а в тексті Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Саме він визначає правила гри, і саме він не ставить крапку в кінці речення.
Правова основа: чому немає «максимуму»
Закон № 389-VIII від 12 травня 2015 року чітко описує, як вводиться, як діє і як закінчується воєнний стан. У статті 6 прямо сказано: в указі Президента зазначається строк, на який режим запроваджується. Але ніде — ні в цій статті, ні в наступних — немає формулювання на кшталт «не довше ніж…» чи «не більше трьох продовжень».
Президент видає указ на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони. Верховна Рада збирається протягом двох днів і затверджує його. Після цього строк можна змінити новим указом, і процедура повторюється. Саме так і відбувається кожні 90 днів вже кілька років поспіль.
Порівняння з надзвичайним станом тут особливо показове. Там закон жорстко обмежує: максимум 30 діб по всій країні або 60 у окремих місцевостях, плюс одне продовження ще на 30. Воєнний стан такої «стелі» не має, бо загроза збройної агресії може тягнутися роками, а іноді й десятиліттями.
Міф: Воєнний стан можна продовжувати лише обмежену кількість разів, після чого він автоматично скасовується.
Реальність: Жодної норми про максимальну кількість продовжень у законі немає. Режим триває рівно стільки, скільки існує загроза. Президент може скасувати його достроково, якщо небезпека мине, але автоматичного «кінця» після певної кількості указів не існує.
Як саме продовжують воєнний стан на практиці
Механізм став майже рутинним, хоча кожне голосування — це політичний і юридичний акт високої ваги. За кілька тижнів до закінчення поточного строку Рада нацбезпеки аналізує ситуацію на фронті, стан загрози, потреби Збройних Сил. Президент підписує указ про продовження, зазвичай на 90 діб. Парламент голосує. Більшість разів підтримка перевищує 300 голосів.
Спочатку, у перші місяці 2022-го, строки були коротшими — по 30 днів. Потім перейшли на 90-денні цикли. Це дає певну передбачуваність для мобілізації, роботи бізнесу, планування бюджету і міжнародних повідомлень про відхилення від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.
Ключові цифри станом на серпень 2026:
- Дата введення: 24 лютого 2022 року, 05:30
- Поточний строк дії: з 2 серпня 2026 до 31 жовтня 2026 (Указ № 596/2026, Закон № 4928-IX)
- Кількість продовжень: уже понад 20
- Загальна тривалість: понад 1630 днів безперервної дії
- Типовий строк продовження останніми роками: 90 діб
Військові адміністрації продовжують працювати ще 30 днів після офіційного закінчення або скасування режиму. Це важливо для плавного повернення до звичайного управління.
Хронологія ключових етапів
Історія українського воєнного стану — це історія адаптації під реальну війну. Ось як змінювалися строки:
Хронологія ключових подій
- 24.02.2022 — введення на 30 діб (Указ № 64/2022)
- березень–травень 2022 — три короткі продовження по 30 днів
- з травня 2022 — перехід на 90-денні цикли
- 2023–2025 — регулярні продовження кожні три місяці, майже без винятків
- 13.07.2026 — Указ № 596/2026 про продовження з 2 серпня на 90 діб
- 14.07.2026 — Верховна Рада затвердила (Закон № 4928-IX)
- 31.10.2026 — поточна дата закінчення строку
Кожне продовження супроводжується повідомленням Генеральному секретарю ООН. Це частина міжнародних зобов’язань України.
Що відбувається, коли строк закінчується
Якщо новий указ не з’являється, воєнний стан припиняється автоматично після закінчення зазначеного строку. Права і свободи, які були обмежені, повертаються в повному обсязі. Військові адміністрації ще місяць виконують свої функції, а потім повноваження повертаються звичайним органам влади.
Президент може скасувати режим і раніше — якщо зникне загроза нападу чи небезпека для незалежності та територіальної цілісності. У такому разі указ про скасування оголошується негайно.
На практиці це означає, що кінець воєнного стану нерозривно пов’язаний із реальним станом безпеки, а не з політичним бажанням чи календарною датою. Поки на кордоні стоїть армія, здатна знову піти в наступ, а небо борознять ракети і дрони, юридична конструкція залишається активною.
Особистий інсайт: За моїм досвідом роботи з людьми, які живуть під цим режимом уже п’ятий рік, найважче — не самі обмеження, а відчуття нескінченності. Коли 90 днів минають, а новий указ уже готовий, з’являється втома від невизначеності. Водночас саме відсутність жорсткої «стелі» дає державі гнучкість, якої не мають країни з жорсткими лімітами. Це гірка, але прагматична реальність.
Порівняння з іншими країнами і історичний контекст
У світі воєнний стан (або його аналоги) тривав і значно довше. У Сирії надзвичайний стан діяв майже 48 років. На Тайвані — з 1949 по 1987 рік. У Польщі 1981–1983 років режим тривав 19 місяців. Кожен випадок унікальний, але спільне одне: тривалість визначається не законом, а масштабом і характером загрози.
Український випадок особливий тим, що режим діє в умовах повномасштабної війни з ядерною державою, яка відкрито заперечує саме існування України як незалежної держави. Тому юридична гнучкість тут — не слабкість законодавства, а його сила.
Практичні наслідки для звичайних людей і бізнесу
Поки діє воєнний стан, залишаються в силі особливі правила трудових відносин, мобілізації, перетину кордону для чоловіків 18–60 років, роботи військових адміністрацій, обмеження на проведення виборів і референдумів. Святкові дні не переносяться. Комендантська година встановлюється локально.
Для бізнесу це означає спеціальні норми щодо призупинення трудових договорів, можливості бронювання працівників, особливості оподаткування в окремих випадках. Для громадян — обов’язок оновлювати військово-облікові дані, проходити ВЛК за певними правилами, носити з собою документи.
Важливо розуміти: воєнний стан сам по собі не означає автоматичного запровадження всіх можливих обмежень. Конкретний перелік прав, які тимчасово обмежуються, завжди прописується в указі. І він має бути пропорційним до загрози.
Сценарії «що буде, якщо…»
Якщо загроза зникне до 31 жовтня 2026 — Президент може видати указ про дострокове скасування. Режим закінчиться раніше.
Якщо загроза залишається — з’явиться новий указ про продовження, найімовірніше знову на 90 днів, і цикл повториться.
Якщо війна перейде у фазу тривалого заморожування без гарантій безпеки — воєнний стан, за логікою чинного закону, може зберігатися, поки ці гарантії не з’являться.
У серпні 2026 року Україна живе вже під двадцять першим (якщо рахувати від першого введення) періодом воєнного стану. Кожен новий указ — це не формальність. Це підтвердження того, що країна досі потребує правового інструменту, створеного саме для захисту в умовах збройної агресії.
Закон свідомо залишив двері відкритими. Бо війна не дивиться на календарі. І поки вона триває, воєнний стан залишається тим щитом, який дозволяє державі діяти швидко, злагоджено і в межах права. Скільки він може тривати? Рівно стільки, скільки потрібно, щоб загроза перестала бути реальною.