By Софія Коваль 
Булава БПЛА — це український баражуючий боєприпас середньої дальності, розроблений компанією DeViRo. Він поєднує розвідку й точний удар, працює вдень і вночі та вже довів ефективність на фронті проти техніки, систем ППО та РЕБ.
Головна сила комплексу — здатність самостійно захоплювати ціль після команди оператора й уражати її на відстані від 60 до понад 100 кілометрів. Разом із розвідувальним дроном «Лелека» система стає справжнім «мисливцем» глибокого тилу.
Станом на 2026 рік Булава пройшла кілька модернізацій і залишається одним із найрезультативніших українських рішень у класі middle-strike.
Коли в 2022–2023 роках російські «Ланцети» почали масово «викурювати» українську артилерію й засоби ППО, військовим терміново знадобилася відповідь. Не просто дрон-камікадзе, а система, яка вміє літати далеко, бачити вночі, не боятися РЕБ і бити точно. Саме так народилася Булава БПЛА — український баражуючий боєприпас, який сьогодні вже не соромиться порівнювати з найкращими західними аналогами.
Розробник — компанія DeViRo, відома своїм розвідувальним комплексом «Лелека-100». Досвід бойового застосування «Лелеки» став фундаментом. Булава з’явилася не в кабінеті, а з реальних запитів підрозділів: потрібен був дрон, який можна швидко розгорнути, який летить далі лінії фронту й який не втрачає зв’язок у зоні активного РЕБ.
Як влаштована Булава БПЛА
Зовні Булава нагадує російський «Ланцет» — той самий Х-подібний розмах крил. Але схожість лише зовнішня. Український дрон легший, тихіший і значно гнучкіший у застосуванні. Запуск відбувається з портативної пневматичної катапульти. Через 15–20 хвилин після прибуття екіпаж уже може піднімати апарат у повітря.
Електричний двигун забезпечує крейсерську швидкість близько 100 км/год і мінімальний акустичний слід. Довжина фюзеляжу — 1,5 м, розмах крил базової версії — 1,6 м. Максимальна злітна вага тримається в межах 11–11,5 кг, з яких 3,6 кг (а в модернізованих версіях до 5 кг) припадає на бойову частину.
Оптика — окрема розмова. Денна камера з оптичним зумом і тепловізійний канал дозволяють працювати цілодобово. Машинний зір захоплює ціль і веде її навіть тоді, коли оператор уже відпустив джойстик. Дрон може летіти за координатами, за відео або в повністю автономному режимі після підтвердження цілі.
Ключові цифри (базова та модернізована версії):
- Бойовий радіус: від 55–80 км (базова) до 100–130 км (модернізовані)
- Час у повітрі: 50 хв → 75–95 хв
- Вага бойової частини: 3,6 кг → 5 кг
- Точність ураження (за даними розробника): до 95 %
- Практична стеля: 2000 м
- Орієнтовна вартість одиниці: близько 4000 доларів
Еволюція: від перших польотів до Булава M2V
Перші бойові застосування відбулися наприкінці 2024 — на початку 2025 року. Тоді дрон стабільно працював на 55–60 км. Уже через кілька місяців військові попросили більше. Сіра зона розширювалася, а цінні цілі відходили глибше в тил.
Хронологія ключових подій
2023 — початок розробки на основі досвіду «Лелеки».
Літо 2024 — презентація на Eurosatory в Парижі під експортною назвою Mace.
Кінець 2024 — перші бойові застосування.
Весна 2025 — серійне виробництво.
Вересень 2025 — модернізація: дальність понад 100 км, бойова частина 5 кг, час польоту 75 хв.
Червень 2026 — на Eurosatory-2026 представлено Булава M2V з радіусом до 130 км і часом польоту до 95 хвилин.
Модернізація 2025 року торкнулася не лише батареї та крил (+7 см). З’явилися нові типи бойових частин — уламкові, термобаричні, кумулятивні, комбіновані. Усього сім варіантів. Вони не взаємозамінні: Х-подібна аеродинаміка вимагає точного центрування маси. Також розробники майже повністю локалізували електроніку й почали ставити українські двигуни.
Як працює комплекс у бою
Булава рідко літає сама. Її найсильніша сторона — робота в парі з «Лелекою-100М2». Розвідник піднімається вище, сканує місцевість, виступає ретранслятором і передає відео. Оператор бачить ціль уже за кілька кілометрів, одним кліком підтверджує атаку — і далі дрон працює самостійно. Після удару «Лелека» може залишитися в районі й показати результат у реальному часі.
MESH-мережа дозволяє кільком апаратам обмінюватися даними й відео. Це особливо цінно, коли один дрон уже зайшов у зону сильного РЕБ. Система стійка до спуфінгу GPS і вміє орієнтуватися за рельєфом місцевості.
Міфи vs Реальність
Міф: Булава — просто копія російського «Ланцета».
Реальність: Зовнішня схожість є, але український дрон легший, має кращу стійкість до РЕБ, працює в єдиній екосистемі з розвідником і постійно модернізується під реальні запити фронту.
Міф: Один дрон вирішує все.
Реальність: Найкращі результати дає саме комплекс «Лелека + Булава». Без розвідника-ретранслятора дальність і точність падають.
Порівняння з російським «Ланцетом»
Порівнювати доводиться постійно. Ось коротко, що показує практика 2025–2026 років:
| Параметр | Булава (базова / M2V) | «Ланцет-3» |
|---|---|---|
| Вага | 11–11,5 кг | близько 12 кг |
| Бойова частина | 3,6–5 кг (модульна) | 3–5 кг |
| Дальність | 60–130 км | 40–70 км (залежно від версії) |
| Час у повітрі | 50–95 хв | до 40–60 хв |
| Стійкість до РЕБ | висока, MESH, антиспуфінг | середня |
| Вартість | ~4000 $ | вища |
Дані зібрані з відкритих джерел розробника та матеріалів Мілітарного.
Український дрон виграє в гнучкості й темпі модернізації. Поки російська сторона нарощує кількість, DeViRo нарощує якість і дальність.
Для кого підходить комплекс
Для кого: підрозділи БпС, які працюють на оперативну глибину, знищують ППО, РЕБ, артилерію, логістику й бронетехніку в тилу. Також для тих, хто вже має «Лелеку» і хоче отримати повноцінний ударний контур.
Не для кого: для завдань на 5–15 км, де дешевше й швидше працюють FPV. І для підрозділів, які не готові освоювати роботу в парі «розвідник + ударник».
Що змінилось у 2026 році
На Eurosatory-2026 DeViRo показала Булава M2V. Дальність зросла до 130 км, час польоту — до 95 хвилин, бойова частина залишилася 5-кілограмовою. Паралельно з’явилася спрощена й дешевша «Палиця» — для менш захищених цілей на 90 км. Це дозволяє екіпажам обирати інструмент під конкретну задачу, а не «стріляти з гармати по горобцях».
Виробництво частково локалізовано в Чехії, що спрощує експортні процедури. Інтерес з боку країн НАТО існує, хоча конкретні контракти поки залишаються закритими.
Особистий інсайт
За моїм досвідом спілкування з операторами, найцінніше в Булаві — не цифри дальності, а відчуття контролю. Коли ти бачиш ціль, підтверджуєш удар і через кілька хвилин отримуєш відео влучання — це змінює психологію бою. Дрон перестає бути «одноразовим» і стає інструментом, якому довіряють.
Булава БПЛА вже не експеримент. Це робочий інструмент, який щомісяця вдосконалюється під реальні умови фронту. Поки одні країни лише обговорюють «дрон майбутнього», українські розробники й оператори щодня доводять, що майбутнє вже тут — і воно летить зі швидкістю 100 кілометрів на годину вглиб ворожого тилу.