By Софія Коваль 
РС-24 «Ярс» — це сучасна російська твердопаливна міжконтинентальна балістична ракета з роздільною головною частиною індивідуального наведення. Вона стала основним носієм ядерних зарядів у Ракетних військах стратегічного призначення і здатна долати понад 11 тисяч кілометрів.
Комплекс поєднує мобільне та шахтне базування, несе кілька бойових блоків і оснащений засобами подолання протиракетної оборони. Саме тому «Ярс» сьогодні формує ядро наземної складової ядерної тріади Росії.
Коли мова заходить про стратегічні сили, назва «Ярс» звучить особливо часто. Ця ракета з’явилася як еволюція добре відомого «Тополя-М», але з ключовою відмінністю — можливістю нести кілька незалежних бойових блоків. Розроблена Московським інститутом теплотехніки під керівництвом Юрія Соломонова, вона швидко зайняла місце головного ударного елемента.
Перший випробувальний пуск відбувся 29 травня 2007 року з космодрому Плесецьк. Уже 2009–2010 роками комплекс почав надходити на бойове чергування. Сьогодні саме «Ярс» забезпечує більшість потенційних пусків російських стратегічних ракетних військ.
Історія створення та еволюція
Розробка почалася на початку 2000-х як відповідь на зміну стратегічного ландшафту. Інженери взяли перевірену платформу «Тополя-М» і радикально змінили головну частину. Замість одного блоку з’явилася платформа розведення з кількома бойовими частинами індивідуального наведення.
Тверде паливо дало змогу скоротити час підготовки до пуску до лічених хвилин. Мобільні установки на шасі МЗКТ-79221 отримали високу прохідність і можливість швидко змінювати позиції. Шахтний варіант забезпечив додатковий захист.
Хронологія ключових подій
2007 — перший успішний пуск з мобільної установки.
2009–2010 — прийняття на озброєння та початок бойового чергування.
2014–2020 — масове переозброєння дивізій, завершення заміни частини старих комплексів.
2023–2025 — повне переозброєння мобільної угруповання, продовження шахтного розгортання.
2025–2026 — «Ярс» залишається найчисленнішою МБР у складі РВСП.
Назва «Ярс» за однією з поширених версій розшифровується як «ядерна ракета стримування». Хоча офіційно це не підтверджується, логіка назви добре відображає призначення комплексу.
Технічні характеристики: що відомо з відкритих джерел
Точні дані залишаються засекреченими, проте відкриті оцінки з кількох незалежних джерел дозволяють скласти досить повну картину. Ракета триступенева, твердопаливна, з діаметром першої ступені близько 1,86 метра.
| Параметр | Значення (оцінка) |
|---|---|
| Довжина (з головною частиною) | 21,9–22,5 м |
| Довжина (без головної частини) | 17,8 м |
| Діаметр | 1,86–2,0 м |
| Стартова маса | 46–49,6 т |
| Дальність | 10 500–12 000 км |
| Кругове ймовірне відхилення | 120–150 м |
| Корисне навантаження | близько 1,2–1,25 т |
Джерела: відкриті дані російських і міжнародних аналітичних матеріалів, Вікіпедія.
Швидкість на кінцевій ділянці оцінюється в межах 20–25 чисел Маха. Система наведення — інерціальна з корекцією за ГЛОНАСС. Саме ця комбінація забезпечує заявлену точність.
Ключові цифри
- 3–4 бойові блоки потужністю 300–500 кт або до 6 блоків по 150 кт
- Дальність дозволяє дістатися практично будь-якої точки північної півкулі
- Час підготовки до пуску з мобільної установки — лічені хвилини
- На початок 2026 року — близько 180 мобільних і понад 30 шахтних комплексів
Бойова частина та засоби подолання ПРО
Головна перевага «Ярса» — роздільна головна частина з блоками індивідуального наведення. Платформа розведення після відділення маневрує і розводить бойові блоки на різні траєкторії. Кожен блок може мати власну ціль, розташовану за десятки чи навіть сотні кілометрів від сусіднього.
Крім того, комплекс оснащений комплексом засобів подолання протиракетної оборони. До нього входять хибні цілі, імітатори двигунів і надувні елементи, які ускладнюють роботу радіолокаційних станцій противника. Бойові блоки на кінцевій ділянці також можуть маневрувати.
Саме ця комбінація робить перехоплення надзвичайно складним завданням для існуючих систем ПРО.
Міфи vs Реальність
Міф: «Ярс» може нести до десяти бойових блоків максимальної потужності.
Реальність: Більшість оцінок сходяться на 3–4 потужних або до 6 легших блоків. Заяви про десять блоків стосуються теоретичного максимуму з дуже легкими боєголовками і не підтверджені практикою.
Міф: Ракета повністю невразлива для будь-якої ПРО.
Реальність: Вона значно ускладнює перехоплення завдяки маневруванню та хибним цілям, але абсолютної невразливості не існує.
Мобільне та шахтне базування
Мобільний варіант (ПГРК) розміщується на 16-колісному шасі МЗКТ-79221. Машина може рухатися бездоріжжям, маскуватися в лісах і швидко змінювати позицію. Це значно підвищує живучість у разі першого удару.
Шахтний варіант використовує модернізовані шахтні пускові установки. Він дає вищу готовність і захист від зовнішніх впливів, але менш гнучкий у плані переміщення.
Обидва варіанти використовують одну й ту саму ракету, що спрощує логістику та обслуговування.
Сучасний стан на 2026 рік
Станом на 2025–2026 роки «Ярс» є найчисленнішою міжконтинентальною балістичною ракетою у складі російських стратегічних сил. Мобільне угруповання практично повністю переозброєне. Шахтне розгортання триває, зокрема в колишніх дивізіях «Тополя-М».
Комплекс регулярно бере участь у навчаннях. Пуски проводяться з Плесецька в напрямку полігону Кура на Камчатці. Останні підтверджені навчально-бойові пуски фіксувалися у 2023–2025 роках.
Цікаво знати
На основі платформи «Ярс» свого часу розробляли бойовий залізничний ракетний комплекс «Баргузин». Проєкт згорнули, але сам факт показує, наскільки універсальною виявилася базова конструкція.
Порівняно з американським Minuteman III «Ярс» виграє за кількістю бойових блоків і мобільністю. Американська ракета залишається легшою і має трохи більшу заявлену дальність, але базується виключно в шахтах.
Стратегічне значення
У системі ядерного стримування «Ярс» виконує роль основного «робочого коня». Він забезпечує можливість гарантованої відповіді навіть після можливого першого удару. Мобільність і засоби подолання ПРО роблять його складним об’єктом для планування контрударів.
Разом із важкою рідинною ракетою «Сармат» і гіперзвуковими блоками «Авангард» комплекс формує сучасну основу наземної складової тріади. При цьому саме «Ярс» залишається наймасовішим і найбільш відпрацьованим елементом.
Короткий вердикт
РС-24 «Ярс» — зрілий, серійний і вже добре освоєний комплекс. Він не претендує на статус «суперзброї майбутнього», але ефективно виконує свою головну функцію: забезпечує надійне ядерне стримування на десятиліття вперед. За співвідношенням можливостей, вартості та надійності це один із найвдаліших проєктів російського ракетобудування останніх двадцяти років.
Розуміння характеристик і можливостей «Ярса» допомагає чіткіше бачити реальний баланс сил у стратегічній сфері. Технічні деталі, історія розгортання і сучасний стан комплексу дають куди більше інформації, ніж гучні заяви будь-якої зі сторін.